Жодну присадибну ділянку неможливо уявити без красивого оформлення доріжок. Для цих цілей власники заміських будинків застосовують різні матеріали, і натуральний камінь у тому числі. Він вирізняється практичністю, екологічністю, довговічністю, естетичним зовнішнім виглядом.
У даній статті ми ознайомимося з перевагами і недоліками натурального каменю, розглянемо, який матеріал краще використовувати, залежно від технічних якостей і зовнішнього вигляду, як правильно укласти стежку і багато іншої корисної інформації.
Переваги та недоліки природного каменю для доріжок
Доріжки з природного каменю багато розкажуть про власників будинку, його становище в суспільстві, благоустрій та бездоганний смак. Вони ідеально підкреслять ландшафтний дизайн і гармонійно впишуться в абсолютно будь-які стилі, як сучасні, так і класичні.
До основних переваг стежок з каменів варто віднести:
- величезний вибір фактур, текстур і колірних рішень;
- тривалий термін експлуатації;
- стійкість до негативних факторів навколишнього середовища;
- стійкість до механічних навантажень;
- зручність монтажу своїми урками;
- естетичність.
А ось до недоліків варто додати:
- високу вартість матеріалу, яка повністю виправдовує себе протягом довгих років експлуатації;
- велика вага матеріалу, що призводить до підвищення витрат на його транспортування;
- нестандартні форми, що не дають змоги точно розрахувати необхідну кількість матеріалу для роботи.
Вибір матеріалу: який камінь вибрати для садової доріжки
Камінь для садових доріжок класифікується за породою (сланець, мармур, граніт, піщаник), за типом (бруківка, плитняк, кругляк). Вибір варто робити, відштовхуючись від певних характеристик каменів тієї чи іншої породи, особистих побажань і фінансових можливостей.
Плюси і мінуси різних матеріалів
Для мощення садових доріжок найкраще використовувати:
- кварцит. Характеризується міцністю і твердістю. Його колірна палітра змінюється залежно від освітлення, тому колір стежки може бути блідішим або насиченішим у різний час доби. У магазини кварцит потрапляє зазвичай у білому, червоному або зеленому кольорі. Але цей матеріал складний в обробці. Особливо це варто враховувати новачкам у цій сфері будівництва;
- граніт. Відрізняється високою міцністю і довговічністю. Він не втрачає своїх первинних якостей і естетичності протягом усього терміну експлуатації. Колір граніту варіюється від темно – червоного і до сірого. Він широко використовується в ландшафтних дизайнах, підкреслюючи їхню шляхетність та індивідуальність. Єдиним недоліком граніту можна назвати його високу собівартість;
- піщаник. Найбільш затребуваний і поширений матеріал, що зустрічається в ландшафтних дизайнах. Якщо порівнювати його з гранітом, він не такий міцний, але на 50 років експлуатації пісковика вистачить. Разом з тим, його вартість значно нижча, що і пояснюється затребуваністю матеріалу на будівельному ринку. Що стосується колірної гами, то вона буває: сіро-зеленою, рожевою, світло-жовтою, світло-коричневою;
- сланець. Відрізняється пористою структурою. У продаж надходить у вигляді плит різної товщини. З ним легко і зручно працювати завдяки невеликим розмірам і маленькій вазі. При виборі сланцю, перевагу варто віддавати менш пористому матеріалу, оскільки він міцніший і надійніший.
Рекомендації щодо вибору якісного матеріалу
Роблячи доріжки з каменю на дачі, варто уважно вибирати витратний матеріал. Особлива увага приділяється:
- товщині кам’яних плит;
- кольоровою палітрою;
- розміром плит;
- загальним обсягом, який буде потрібен для виконання всіх робіт.
Також при виборі каменю варто заздалегідь визначитися, на яку основу він буде укладатися. Якщо він буде лягати на бетон, то товщина плит вибирається залежно від передбачуваних навантажень:
- при мощенні пішохідних тротуарів достатньо товщини матеріалу 12-15 мм;
- для паркувального місця авто підійде товщина каменю 20 мм;
- для місць з більш високими механічними навантаженнями (наприклад, якщо по них буде їздити вантажний транспорт), вибираються плити товщиною від 40 мм і до 60 мм.
Увага: вибираючи натуральний камінь для мощення стежок у дворі, варто враховувати його габарити. Занадто великі плити вимагають докладання великих фізичних навантажень, занадто маленькі – процес тривалий і кропіткий. Ідеальним варіантом є кругляки середніх розмірів.
При виборі каменю важливо враховувати і його структуру. Він має бути щільним і міцним. Хорошу щільність і міцність має бут зеленого кольору. А ось світло-жовте каміння вирізняється найнижчою міцністю, і його краще використовувати тільки в декоративних цілях, а не при мощенні доріжок.
Планування і розмітка
Доріжки з каменю на присадибній ділянці вимагають грамотної розмітки. При цьому особлива увага приділяється їхній естетичності, функціональності, правильному розміщенню і зручності в експлуатації.
Оскільки всі стежки на ділянці діляться за типами на: функціональні, декоративні (прогулянкові), господарські, то до кожного типу висуваються свої вимоги щодо розташування. Прогулянкові доріжки викладають у місцях відпочинку в саду або на ділянці. Вони зазвичай ведуть до лавок, альтанок, барбекю. Господарські стежки викладаються до комунікацій, госпбудівель, парканів. А функціональні доріжки з’єднують всі види стежок в єдине ціле.
Увага: якщо спочатку ви зумієте продумати всі основні маршрути передбачення на ділянці, вам не доведеться в процесі її експлуатації протоптувати нові стежки.
Особливості планування доріжок на ділянці
Продумуючи місце розташування стежок важливо замалювати всю схему на листочку. Також варто зробити попередню розмітку на ділянці і пройтися по намальованому маршруту. Якщо він для вас зручний, і веде до всіх необхідних місць (сараїв, лавочок, альтанок), можна приступати до робочого процесу.
Увага: при плануванні доріжок ще важливо врахувати їхню ширину, форму, дизайн.
Якщо йдеться про прогулянкову стежку, якою одночасно ходитимуть дві людини, її ширина має бути в межах 50-80 см. Якщо це стежка до сараю, по якій регулярно їздитиме садова тачка або будь-яка мототехніка, тут варто враховувати габарити самого робочого транспорту. Хорошим варіантом стане стежка від 50 см і до 100 см.
Що стосується форм стежок, то вони можуть бути всілякими. Прогулянкові доріжки прийнято робити естетичними, звивистими і навіть фігурними. А ось господарські стежки, навпаки, варто зробити практичними і максимально прямими.
Послідовність влаштування дорожнього покриття
Визначившись із матеріалом виготовлення, формою, шириною і місцем розташування стежки, можна приступати до її облаштування:
- Для початку наноситься контур стежки за допомогою крейди, піску, вапна.
- Далі вбиваються кілочки по обидва боки доріжки, і між ними натягується мотузка. Після того, як траєкторія доріжки розмічена, можна переходити до основних робіт.
- Для початку копається траншея, глибиною до 50 см.
- На дно ями укладається подушка з піску і гравію.
- Встановлюються і фіксуються бордюри.
- Заливається бетон.
- Зверху розкладається натуральний камінь.
Увага: практично всі стежки в саду і на ділянці вимагають додаткового спорудження дренажного шару, щоб рясні опади і ґрунтові води не розмивали кам’яну споруду. Як дренаж прекрасно підійде щебінь і пісок.
Матеріали та інструмент, який знадобиться в процесі роботи
Облаштування кам’яної доріжки передбачає використання таких матеріалів та інструментів:
- каменю;
- геотекстилю;
- піску, води і цементу;
- армованої сітки (вона підвищить жорсткість покриття);
- дерев’яних кілочків для розмітки та мотузки;
- лопат;
- бетономішалки;
- молотка;
- будівельного рівня;
- болгарки.
Способи укладання залежно від типу основи
Доріжки з натурального каменю можна укласти кількома способами: на цементно-піщану основу або на бетон. Кожен окремий варіант має свої переваги, які ми й розглянемо нижче.
Цементно-піщану основу
Даний варіант найдоступніший у фінансовому плані, оскільки просто передбачає розкладку каменю на суху основу з цементу і піску. Щілини, утворені між бутом, з часом заростуть травою або мохом, що додасть споруді природної привабливості. Також їх можна засипати піском.
До переваг такої стежки варто віднести:
- легкість укладання;
- естетичність;
- невеликі фінансові витрати.
А ось до мінусів варто додати те, що з часом стежка розмиється через рясні опади, талу воду, і деформується під впливом великих механічних навантажень.
Влаштування бетонної основи
Що стосується цього способу, то він найнадійніший і перевірений роками. Бетонна основа забезпечить рівну і гладку поверхню, на якій міцно і надійно будуть закріплені всі камені. На такій стежці не буде рости трава або мох, що додасть їй елегантного і благородного зовнішнього вигляду. Вона прослужить власникам багато десятиліть, не втрачаючи своєї естетичності та первісного зовнішнього вигляду.
Єдине, до недоліків такої споруди варто віднести великі капіталовкладення і необхідність докласти масу зусиль, щоб зробити доріжку в саду з каменю своїми руками.
Корисні поради при мощенні доріжок натуральним каменем
Прийнявши рішення зробити доріжки з природного каменю своїми руками, варто прислухатися до порад фахівців:
- укладання на щебінь або гравій виконується набагато складніше, ніж на пісок. Але в результаті, стежка вийде більш стійкою до механічних навантажень і довговічною;
- породи каменів і тип їхнього укладання обирають власники ділянок індивідуально, зважаючи на загальний ландшафтний дизайн, власні побажання, наявність вільного часу і фінансових можливостей;
- якщо камені брудні, на них присутній мох, глина або ґрунт, їх заздалегідь промивають водою зі шланга;
- при мощенні стежок на бетонну основу з буту, першим укладається найтовстіший і найбільший камінь;
- перш ніж приступити до укладання доріжок, заздалегідь необхідно зробити їх розмітку на стежки і пронумерувати весь бут за номерами за допомогою крейди.
Насамкінець варто зазначити, що стежки, споруджені своїми руками з довговічного, практичного й естетичного натурального каменю, ідеально впишуться в будь-які ландшафти. Вони дійсно порадують своїх власників універсальністю, стійкістю до механічних навантажень і зручністю в експлуатації багато років. А зробити такі стежки, маючи невеликий навик у будівельній сфері, можна легко і просто своїми руками, не вдаючись до допомоги фахівців.