Щоб облаштувати територію біля будинку, її потрібно обгородити. При виборі огорожі, можна зупинитися на готовій огорожі в розібраному вигляді або змайструвати паркан для палісадника своїми руками з профнастилу, бетону, дерева, піддонів, металу.
Навіщо огороджувати ділянку
Палісадник – місце висадки декоративних рослин у відкритий ґрунт за правилами дизайну. Красива декоративна огорожа доповнює композицію і радує око, якщо все зробити акуратно. Паркан для палісадника будується за планом з вивченням плюсів і мінусів. Тому перед вибором визначають:
- дизайн;
- форму і висоту;
- фактуру і колір;
- матеріал.
Важливо: огорожа для палісадника створює чітку межу і не відволікає увагу від краси зелених насаджень.
Стиль клумби
Палісадники бувають відкритого і закритого типу. На відкритих ділянках простір проглядається з дороги, з будинку. Такою ділянкою може бути газон із клумбами або одиничними насадженнями.
Другий вид – закритий палісадник – будинок огороджують глухим парканом по периметру, і у дворі закритої території розташовується клумба.
Примітка: основне правило при виборі стилю палісадника – гармонійне поєднання зі стилістикою будинку і будівлями на ділянці.
Класичний стиль передбачає мінімалістичний дизайн і переважання геометричних форм у ландшафті. В саду обов’язково розміщують багаторічні хвойні рослини, низькорослі чагарники, натуральні камені. Романтичний настрій красиво підкреслюють арки, на які закидають виткі рослини.
На дачі в сільському стилі з маленькими будівлями красиво поєднуються звичайні квіти, багаторічники, плетена огорожа або паркан зі штахетника.
Готові рішення в інтернеті допомагають вибрати стиль клумби.
Види огорож для палісадника та їхні особливості
Паркани для палісадника виготовляють із різного матеріалу. Популярні огорожі мають видимі переваги, але не позбавлені недоліків. Тому варто оцінити кожен матеріал уважно, вивчити нюанси експлуатації.
Жива огорожа
Цей тип огорожі палісадника подобається багатьом. Для оточення саду найчастіше віддають перевагу:
- високі трави з квітами;
- чагарник, що відокремлює ділянку від сусідів;
- вічнозелені дерева і чагарники.
Рослинність залежно від сорту висаджують в один або кілька рядів. Застосовують живопліт, щоб розмежувати різні зони ділянки або замість кам’яних, дерев’яних парканів.
Переваги, які дає живопліт:
- естетичний зовнішній вигляд – суцільна стіна рослин відмінно доповнює сад і ландшафтний дизайн;
- можна огороджувати всю територію або невеликі зони, щоб створити затишний куточок або приховати частину саду від сторонніх поглядів;
- для злодіїв представляє серйозне утруднення;
- відіграє захисну функцію – ріже сніг, вітер, пил, утримує вологу і створює хороший мікроклімат на ділянці саду;
- використовуються в різних стилістичних рішеннях.
Недоліки огорожі з живих рослин:
- займає більше місця, ніж звичайний паркан для палісадника з профнастилу або дерева;
- кропіткий догляд – полив, підживлення, стрижка;
- щоб виростити живопліт, потрібні роки, а звичайний паркан будується за кілька днів або тижнів;
- дорослі рослини дорогі;
- маленькі ділянки виглядають похмуро в оточенні високих стін;
- взимку має похмурий вигляд.
Для красивого живоплоту використовують барбарис, вічнозелений глід, шипшину.
Огорожа в палісадник із профлиста і євроштахетника
Євроштахетник, металевий профіль – це сучасні матеріали з оцинкованих смуг із захисним полімерним покриттям. При будівництві огорожі для палісадника краще використовувати нержавіючу сталь, щоб уникнути корозії металу. Фарбують огорожу так, щоб вона виглядала на тлі палісадника.
Огорожа з профлиста – красива і довговічна конструкція з профільної труби або металевих листів. Нею часто огороджують територію суцільно.
Як будь-який матеріал, євроштахетник має свої плюси і мінуси.
Переваги:
- легка і захищена огорожа;
- велика кількість розмірів, кольорів і фактури;
- високий ступінь міцності порівняно з дерев’яною, живою огорожею.
Недоліки:
- тривалий монтаж порівняно з дерев’яним штахетником або сіткою-рабицею;
- гострі краї огорожі можуть нашкодити дітям або тваринам.
Дерев’яні огорожі
Огорожа з дерева – недорога за вартістю класика. Якщо не звертати увагу на те, що деревина чутлива до високої вологості і піддається атакам комах, у дерев’яного паркану багато позитивних сторін:
- різноманітні дизайнерські рішення;
- можливість додавати декоративні елементи;
- простота у виготовленні та монтажі;
- низька вартість матеріалу;
- захист від вітру;
- екологічний виріб.
Недоліки:
- термін користування обмежений;
- сприйнятливість до займання;
- залежність від навколишнього середовища;
- періодична обробка просоченням від води і сонця.
Дерев’яний парканчик для палісадника має вигляд низки дощечок, які кріпляться на два перпендикулярних їм профілі. Між дошками обов’язково зберігається відстань, щоб клумба висвітлювалася. Штахетник можна пофарбувати в різні кольори, додати декоративні плетіння.
Брус
Красивий і популярний паркан з деревини являє собою розпиляні дошки, які кріпляться до горизонтальних лаг на опорних стовпах. Міцний і добре захищає полісадник від небажаних відвідувачів.
Плетений невисокий паркан
Декоративний тин для саду – цікава технологія. Традиційно огорожу майструють із підручних матеріалів: гілки, лози, палиці. Це екологічна і натуральна огорожа, національний слов’янський колорит. Зробити його своїми руками може кожен.
Важливо: для плетіння парканів частіше використовуються швидкозростаючі гілки верби і верби. На дачних ділянках підійдуть гнучкі лози шовковиці, вишні, горіха.
Мінус такого палісадника – схильність до корозії під впливом погодних умов і недовгий термін служби (2-3 роки). Обов’язково обробляється спеціальними засобами для деревини. Тин поєднується практично з будь-яким ландшафтом і виділяється природністю.
Огорожа з підручних матеріалів
Щоб уберегти палісадник від дітей, тварин, що бігають, зберегти красу квітучих клумб, будують огорожу з підручних матеріалів з мінімальними витратами. Для паркану на прилеглій території підходять:
- натуральний камінь;
- скляні та пластикові пляшки;
- дерев’яні кілочки та гілки;
- залишки черепиці;
- пластмасові будматеріали;
- старі автомобільні покришки тощо.
Тому перш, ніж що-небудь викинути, варто подивитися на речі іншими очима і придумати власний метод будівництва огорожі.
Розрахунок матеріалу і необхідні інструменти для паркану своїми руками
Якщо планується придбати штахетник, то доставка – це єдина складність. Дошки легко складати, перевозити, але не можна залишати на вулиці, коли волого.
Примітка: при виготовленні паркану своїми руками важливі правильні виміри. Щоб паркан виглядав красиво, краще зробити дощечки на пилорамі, випиляти загострені верхівки. Це час, але зусилля виправдовуються красою парканчика.
Площа
Порахувати довжину паркану по периметру не важко. Якщо квітник має параметри 4×6 м, то довжина паркану 24 м. Для обчислення площі висоту паркану множимо на його протяжність.
Креслення дерев’яного паркану
На початку роботи олівцем малюють креслення і схему. Між опорними стовпами залишають відстань близько 2,5 м, сам штахетник розташовують на брусах на відстані 15 см один від одного. Важливу роль відіграє висота. По периметру до стовпів горизонтально прикріплюють балки. Нижню балку розташовують на відстані 20 см від землі і не вище метра – верхню. Коли є розміри планок штахетника, довжина проміжку між рейками, загальну довжину огорожі ділять на ширину однієї планки – виходить потрібна кількість дощок. Варто врахувати 10 % на похибку. Лаги беруться з розрахунку в два ряди по периметру.
Щоб побудувати паркан зі штахетника своїми руками, потрібні такі інструменти:
- електролобзик;
- шуруповерт або дриль;
- молоток;
- шайби, саморізи;
- бур або лопата;
- бетонна суміш для важкого паркану;
- зварювальний апарат для палісадника із сітки.
Краще заміряти креслення по секціях – відзначають висоту і довжину між опорами. А якщо планується покупка готових секцій, то спочатку вимірюють периметр огорожі території, і ділять результат на довжину секцій.
Як зробити своїми руками з різних матеріалів
Необов’язково купувати паркан або викликати майстра. Є огорожі, які легко зробити самостійно. Це економить бюджет, і дає можливість вибрати дизайн.
Підготовчі роботи
Для роботи з деревом потрібен рубанок, молоток і цвяхи. Легко зробити огорожу з пластмасових матеріалів, старих речей, пластикових пляшок, але перед початком робіт на ділянці проводиться підготовка.
- Виставляються мітки по периметру території, де потрібно спорудити конструкцію. При цьому враховується доріжка, хвіртка, адже за рослинами доведеться доглядати.
- Вибирається тип паркану – глухий, ажурний або комбінований.
Примітка: огороджують вже висаджені рослини обережно, щоб не пошкодити коріння. При фарбуванні паркану квіти вкривають поліетиленом, агроволокном.
Деякі огорожі зробити особисто не вийде при всьому бажанні. Насамперед це стосується кованих, бетонних виробів.
Паркан із дерева
Звичний усім класичний варіант огорожі. Щоб його побудувати, готують дошки, опорні стовпи, цвяхи. Роботу виконують так:
- викопати яму глибиною 40-50 см;
- установка в поглиблення стовпів і заливка бетоном;
- кріплення горизонтальних лаг на опори по низу і верху;
- фіксація дощок на невеликій відстані одна від одної на поперечні лаги;
- фарбування або покриття паркану лаком.
Важливо: стовпи розміщують по периметру так, щоб вони були на рівній відстані і виглядали акуратно.
Можна зробити суцільний варіант паркану. Але тоді в палісаднику буде мало сонечка, що погано впливає на рослини.
Паркан з металопрофілю, євроштахетника
Огорожа з профлиста ставиться за 10-12 годин. З них 4-6 годин підуть на підготовку ям і бетонування опор. Потім перерва 2 тижні і виставляють каркас огорожі – 6-8 годин роботи. Це довговічна споруда – термін служби оцинкованого металопрофілю 10-15 років.
Збірка паркану з профілю аналогічна збірці штахетника з дерева. Щоб виготовити палісадник із металу, необхідно:
- бур, лопата;
- мотузка, рівень будівельний;
- бетон, пісок;
- опорні стовпи з профілю 40×60;
- дерев’яні або залізні поперечки 40×40 і 20×40;
- шурупи;
- дриль;
- листи профнастилу.
Опорні стовпи розміщують на відстані 2,5-3 м. Викопують яму глибиною 1-1,2 метра. На дно засипають дрібний відсів, встановлюють опору. Бетон заливається рівномірно з усіх боків стовпа.
Примітка: установку опори за рівнем перевіряють у міру заливки бетону. За необхідності стовп вирівнюють.
За інструкцією основа потребує 2 тижні, щоб просохнути. Потім обшивають огорожу листами металопрофілю. Якщо паркан вище 1,7 м, тоді використовуються три ряди горизонтальних лаг. Вони встановлюються на 20-30 см від краю профілю зверху, знизу і один посередині. Нахлест при прикручуванні листа саморізами – 1 хвиля. Монтаж огорожі завершують встановленням запірної планки, яка захищає кромку листа від корозії і надає паркану гарного вигляду.
Облаштування живоплоту
Спочатку проводяться заміри, щоб дізнатися кількість саджанців для повноцінного оформлення.
Потім викопують глибоку яму в тому місці, де буде знаходитися огорожа. Розмір залежить від висоти рослини і її кореневої системи.
По периметру натягується шнур, що вказує, куди висаджувати рослини. Це забезпечить правильну щільність насаджень. В ямку заглиблюють кореневу систему, засипають чорноземом з добривами.
Підрощені саджанці обрізають, формують майбутній вигляд огорожі.
Посадка чагарників або дерев здійснюється на відстані 30 см один від одного. Після організовується догляд за рослинами.
Дешеві варіанти огорож
Плетіння тину
Плетений паркан найкраще робити зі свіжозрізаних різок або розмочити старі гарячою водою. Для заготівлі лози прути укладають товстим зрізом у воду на один тиждень, потім спеціальним інструментом – щемілкою знімають кору, сушать гілки, потім обробляють лаком
По периметру клумби вкопують кілки – основу паркану. Чим менша відстань між ними, тим міцніша конструкція.
Важливо: опори обпалюють або обробляють просоченням, особливо ті частини, які вкопують у землю. Найкраще підходить деревина модрини – не гниє у воді.
Біля країв огорожі встановлюють поспіль три кілочки на відстані 20 см. Так зміцнюється паркан з країв. Плести починають, укладаючи товстий край лози в найпершу нижню базу на початку плетіння, кріплять дротом до рами або зануренням у землю. Заводити гілки навколо кілочків необхідно в шаховому порядку. Таке розташування надійно кріпить їх на основі.
Після закінчення плетіння для підвищення терміну служби паркан обробляється лаком або морилкою.
Зробити і правильно оформити паркан для палісадника своїми руками – кропітке заняття. У статті розповідається лише мала частина, найцікавіше знаходиться навколо – ідеї завжди десь поруч, потрібно тільки розгледіти.