Дачники, які вирішили зайнятися облаштуванням присадибної ділянки, часто стикаються з проблемою спорудження сортиру. Здавалося б, що може бути простіше, ніж побудувати туалет своїми руками. Тим більше, що сучасний будівельний ринок пропонує всілякі матеріали для його спорудження. Але справа часто йде не в вигонці стін і облаштуванні даху, а саме в спорудженні вигрібної ями.
Найчастіше дачники стикаються з тим, що викопати вигрібну яму на ділянці неможливо через близьке розташування ґрунтових вод. Тоді підходять не стандартні способи будівництва дачних туалетів, які не вимагають облаштування вигрібної ями. Саме до них і належать торф’яні туалети.
Важливо: основною перевагою біотуалету є те, що в ньому відходи перетворюються на корисні добрива для саду та городу.
Принцип роботи торф’яного туалету
Зовні біотуалет схожий на звичайний унітаз, але зливний бачок у ньому наповнюється не водою, а торфом. Сходивши за своєю потребою, щоразу необхідно повертати спеціальну ручку на бачку, щоб присипати нечистоти свіжим шаром торфу.
Нижня частина торф’яного сортиру складається з резервуара. Його обсяги залежать від того, скільки людей і як часто користуються туалетом.
Що стосується принципу роботи, то він досить простий. Суміш торфу рівномірно укладається в бак і в резервуар. Завдяки його особливостям, відходи життєдіяльності в ньому переробляються на компост (на добриво). У міру наповнення резервуара, його досить висипати на компостну купу. Через 1-2 роки відходи можна буде використовувати як добриво для городу.
Увага: для такого туалету доведеться постійно купувати спеціальний торф у магазині. Він не тільки прискорює процес розкладання відходів життєдіяльності, а й запобігає появі неприємних запахів у сортирі.
Переваги та недоліки
Торф’яний туалет для дачі своїми руками має масу переваг:
- відсутністю необхідності копати вигрібну яму, що значно прискорює процес спорудження споруди;
- відсутністю неприємних запахів усередині приміщення. Оскільки торф переробляє відходи в компост;
- екологічністю та гігієнічністю;
- простотою монтажу;
- відсутністю необхідності викликати асенізаторську машину для очищення сортиру;
- зручністю у використанні.
Що стосується мінусів, то до них можна тільки додати:
- більш масивну конструкцію, порівняно з альтернативним біотуалетом;
- погану морозостійкість. При експлуатації торф’яного туалету на вулиці взимку, наповнювач у ньому може замерзнути. Тому для нього рекомендується обладнати додатковий обігрів;
- необхідність облаштування вентиляції та дренажу, які будуть виводити рідкі речовини.
Завдяки невеликим розмірам компостних туалетів їх можна розмістити не тільки на вулиці, а й у дачному будиночку.
Увага: чистити біотуалет, за умови, що ним регулярно користуються 3-4 людини, необхідно раз на місяць.
Види, особливості конструкції
Що стосується різновидів торф’яних туалетів, то за типом конструкції вони поділяються на:
- Спрощені. Такі туалети найчастіше споруджують власноруч, і складаються вони з відра або бочки та сидіння. Цей варіант найпопулярніший і найпоширеніший серед дачників, оскільки повністю вирішує питання: як зробити біотуалет на дачі. Такий сортир відрізняється функціональністю, доступною вартістю, можливістю самостійного спорудження.
- З повною комплектацією. Цей вид належить до покупних і досить дорогих виробів. З ними в комплекті продається вентиляційна труба з витяжкою, дезодоруючі засоби, торф і все необхідне для комфортної експлуатації вбиральні. У таких конструкціях, на відміну від саморобних, практично не буває ніяких неприємних запахів.
При виборі покупної моделі, увага звертається на:
- матеріал виготовлення. Він має бути стійким до низьких температур;
- кришку. Вона обов’язково має бути герметичною;
- вентиляційну трубу. В її конструкції має бути присутній клапан;
- обсяг бака для відходів. Він вибирається залежно від кількості людей, які регулярно користуються сортиром.
Увага: у покупних моделях часто присутній індикатор на баку, що відображає рівень наповненості резервуара.
Вибір місця розташування
Під час вибору місця розташування торф’яного туалету враховується те, чи проживають дачники в будинку цілий рік або відвідують ділянку тільки в літній період. Якщо йдеться про літню експлуатацію, то туалет краще розташувати на самій ділянці, спорудивши до нього привабливий будиночок. Якщо ж на дачі проживають цілий рік, то унітаз краще розташувати в спеціальній кімнаті. Тоді не треба буде утеплювати його в холодну пору року.
Увага: оскільки в торф’яному біотуалеті немає вигрібної ями і за умови правильної його експлуатації всередині та зовні приміщення немає неприємних запахів, то особливих санітарних норм під час його розташування на ділянці дотримуватися не треба. Головне, розмістити кабінку з туалетом у зручному місці і хоча б за 1 м від сусідського паркану.
Незважаючи на все перераховане вище, розміщувати торф’яний туалет, споруджений своїми руками, біля колодязя з питною водою або в близькому розташуванні з житловим будинком все ж не варто.
Увага: навіть у такому туалеті слід подбати про якісну та надійну вентиляційну систему.
Креслення з розмірами
Прийнявши рішення побудувати компостний туалет своїми руками, необхідно зробити грамотне креслення майбутньої конструкції. Саморобний пристрій складатиметься з:
- резервуара;
- короба (дерев’яного);
- будки (найчастіше вона споруджується у формі шпаківні або дачного будиночка);
- ящика для торфу або тирси;
- сидіння.
Що стосується спорудження самого дачного туалету, то до нього висуваються стандартні вимоги:
- висота – від 2 і до 2,4 м;
- ширина від 1,2 і до 1,8 м;
- глибина – до 1,4 м.
Необхідні для роботи інструменти, матеріали
З інструментів для роботи знадобляться:
- шуруповерт;
- електричний лобзик;
- рулетка;
- молоток.
З матеріалів варто підготувати:
- фанеру або ДСП, товщиною не менше 1,5 см;
- резервуар. Для цього підійдуть: відро, бочка, круглий бак;
- брус із квадратним перетином;
- саморізи або цвяхи;
- морилку, лак або фарбу.
Покрокова інструкція виготовлення
Інструкція будівництва біотуалету своїми руками для дачі виглядає наступним чином:
- Спочатку споруджується каркас (будка) дачного туалету. Для цього підходять будь-які матеріали: дерево, метал.
- Далі укладаються підлоги, монтується дах, встановлюються двері, вікна.
- Після цього можна приступати до спорудження сидіння з ємністю. Як резервуар підійде бочка або відро, розраховане на 20 л. Бажано, щоб матеріал ємності був стійкий до прояву корозії.
- Далі випилюються необхідні заготовки з фанери. Для ніжок застосовується брус, висотою 35 см (таких відрізків має бути 4).
- Сидіння виготовляється з 2 бічних стінок, 1 фронтальної та 1 задньої заготовок. До бічних деталей прикручуються ніжки, а далі до конструкції монтується фронтальна і тильна сторона. У результаті має вийти короб.
- Зверху готового короба прикручується верх конструкції, і в ньому за допомогою лобзика випилюється отвір. Його розміри повинні збігатися з габаритами резервуара.
- Зверху верхньої частини короба прибивається планка, і на неї за допомогою петель навішується кришка.
- Фінішним етапом є обробка деревини спеціальними просоченнями, антисептиками, покриття морилкою і лакофарбовими матеріалами.
Увага: оскільки торф поглинає і переробляє тільки тверді відходи, для відведення рідини з резервуара необхідно зробити спеціальну дренажну систему.
Конструкція дренажної системи для торф’яного туалету споруджується елементарно:
- Беруться 2 ємності. Одна ємність має щільно входити в іншу.
- У дні внутрішньої ємності робиться отвір, а в зовнішній ємності отвір робиться збоку.
- До бокового отвору зовнішньої ємності приєднується шланг, через який зайва рідина з біотуалету буде стікати в невеликий саморобний колектор.
Як наповнювачі для біотуалетів підходять як сухий торф, так і деревна тирса з кори хвойних дерев або ґрунтові бактерії. Кожен окремий варіант має свої переваги. Але більшість користувачів віддають перевагу саме сухому торфу або тирсі для туалету на дачі.
Увага: деякі виробники в суху суміш із торфом додають вапно. Це сприяє швидкому й ефективному вивітрюванню неприємних запахів у сортирі.
Торф добре вбирає вологу і прибирає сторонні запахи. Тирса не тільки прибирає запахи і вбирає вологу, а й наповнює приміщення приємним хвойним ароматом. До того ж, деревна тирса добре і швидко розкладається, тому стає частиною компосту і добрив для ґрунту. Але на якому варіанті наповнювача зупинити вибір, кожен користувач вирішує самостійно, відштовхуючись від своїх особистих переваг, фінансових можливостей та інтенсивності експлуатації торф’яного туалету на дачі.
На закінчення варто зазначити, що спорудження дачного торф’яного туалету своїми руками допоможе заощадити чималу суму грошей. У результаті невеликих старань і трохи витраченого вільного часу, у вас вийде гарний, практичний і зручний сортир на дачі.